9 клас українська літератрура

Дистанційне навчання на період карантину

Домашнє завдання
Різні типи втілення теми жіночої долі: Романтичний («Катерина»), реалістично-побутовий («Наймичка»).

Сьогодні ми будемо вести розмову про жіночу долю, зображену у творах Шевченка. Спробуємо дати відповідь на питання, що є спільного і  відмінного між героїнями поем «Катерина» та «Наймичка»?

 Слово вчителя.

До теми матері зверталися не лише композитори, а й художники. 

Тема жінки, матері й материнства — одна з провідних у творчості Т. Г. Шевченка. Постійна увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою  поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним. Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток. Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає «Катерина» Т. Шевченка, присвячена В. А. Жуковському в пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

 Екскурс сторінками поеми. 

 Бесіда

- Чим викликана журба батьків Катерини?

- За що вони дорікали дочці? Чи не були вони жорстокими?

- Яким чином мотивує мати своє рішення щодо вигнання дочки з дитиною з хати? З приводу чого журиться літня жінка?

- Чому навіть батько не виявив прихильності до сльозних прохань Катерини залишитися жити з ними?

- Для чого героїня перед тим як вирушити у подорож набрала землі під вишнею?

 Запис в зошит (для тих, у кого немає аналізу твору)

Тема: зображення трагедії селянки-покритки, зумовлену таким суспільним ладом, при якому пани могли безкарно знущатися з трудящих.

 Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки і водночас, засудження жорстокості, підступності, бездушності панів, які глумилися над кріпаками (офіцер).

Слово вчителя

Через кілька років після написання «Катерини» Тарас Григорович знову повертається до цієї теми, але висловлює її вже в іншому емоційному ключі.  Твір «Наймичка» написаний у 1845 році та теж присвячений трагічній долі жінки-покритки на Україні. Крім «Наймички», написано поему «Марія» (1861), вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала») (1858). Тому ідейно-тематичним спрямуванням поеми стає зображення долі жінки-матері в жорстокому світі, яку трагічні обставини змушують жертвувати собою, своїм щастям і життям заради життя і щастя дитини.

  Екскурс сторінками поеми. 

Запис в зошит (для тих, у кого немає аналізу твору)

   Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.

  Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.

  Основна думка:

а) мати — найсвятіше, що є у кожної людини;

б) Я каралась / Весь вік в чужій хаті… / Прости мене, мій синочку! / Я… я твоя мати.

 Жанр: епічна поема, немов прагнучи підкреслити це, Шевченко вводить у тканину твору казкові вимисли.

Теорія літератури.

Епічна поема - один із різновидів поеми, в якій порушуються важливі проблеми минулого, сучасного і майбутнього. Поема розгортається на основі певних подій, має сюжет і чітко виражені характери.

Ми прочитали дві поеми Шевченка «Катерину» та «Наймичку», познайомилися з двома, на перший погляд, різними жіночими долями. Та водночас вони такі схожі, адже обидві стали жертвами тодішнього суспільного ладу, обидві були обмануті та залишені москалем (офіцером). Зараз спробуємо скласти порівняльну характеристику  двох матерів, у яких була дуже важка доля жінки-покритки.

2)Робота в групах (складання  характеристики героїнь)

1 група – складає характеристику Катерини;

(Приклад повідомлення 1 групи. В центрі твору — селянська дівчина Катерина. Вона настільки чесна і благородна, що навіть не підозрює в особі офіцера того негідника, який в майбутньому зрадить її. Вона цілком довіряється йому. Почуття її природні, звичайні і змінюються залежно від тих ситуацій, в які вона потрапляє. Внутрішній світ Катерини ясно виявлений в її поведінці: весело їй — вона співає, тяжко — вмивається сльозою. Вона знає, що її люблять батьки, що страждають, може, ще більш, ніж вона, але виганяють її з дому тому, що своєю поведінкою Катерина порушила моральні традиції. Перша зустріч з москалями завдала їй пекучого болю і закинула в душу невиразний ще сумнів вперше глянути правді в очі. Катерина починає уявляти майбутнє сина-байстрюка. І це її передбачення поділяє автор. Проте нещасна матір ще не може відмовитися від своє мрії і продовжує пошуки, бо любить офіцера, вірить його обіцянкам. Мати-покритка, скільки їй стало сил, захищає своє дитя від жорстокого і ворожого світу. Але всі і все — односельці, батьки, кохана людина, сама феодальна дійсність — повстали проти неї як матері. Саме в цьому трагедія Катерини. У кожній деталі образу героїні розкривається якась сторона тогочасного ладу, як цілого, і навпаки — сукупність усіх деталей дає цільний образ страдниці, жертви панської розпусти. Загибель героїні — не випадкова. Вона стала жертвою розпусти панів. Самогубство Катерини — причина соціальна.)

2 група – складає характеристику Ганни.

(Приклад повідомлення 2 групи. Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до річки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях — «покірливо до самої смерті нести хрест самопожертви» (М. Рильський), до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері? Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб не пошкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають… Може, вони догадались…» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з дороги і відкрити таємницю його народження. Трагедія Ганни не тільки в тому, що вона, багата, із славного селянського роду, мусить народити в пустельному полі й підкинути дитя чужим людям. Ще більших невгасимих, щоденних страждань завдає їй те, що вона мусить ховатися зі своїми почуттями до сина).

Складання інформативного ґрона до образу головних героїнь.

                                                            Катерина

«чорні брови»,     покритка                         рішуча    безжалісна

«карі очі»,                щира           чесна                   відверта              довірлива

 «біле личко»                   проста           благородна

                                         здатна на великі страждання

                                                           

                                                             Ганна

любляча мати         щира                            набожна    безталанна

                      відверта      проста                                                      терпляча

                                працьовита               щедра      поважає людей

                                        дотримується народних обрядів

Підсумок уроку.

1)    Міні-опитування.

-Що спільного і відмінного ви помітили в Катерині та Ганні?

-Чи могло б їхнє життя скластися по-іншому?

 -Чим духовно збагатив вас сьогоднішній урок?

-Які моральні цінності візьмете із собою в життєву дорогу?

-Давайте сформулюємо правило, якому  ми сьогодні навчилися?

(Живи за законами моралі! Будь гідним сином чи донькою!                                                                        Поважай жінку — берегиню роду людського).

2)    Заключне слово вчителя.

Т. Г. Шевченку вдалося з великою точністю передати найтонші переживання, найменші порухи материнського серця. Жінка з його поем «Катерина» та «Наймичка» — не осміяна людьми покритка, а свята Мати, саме Мати з великої літери. Жінка, серце якої повне безмежної любові до дитини, великого всепрощення до людей. Це жінка, яку не спотворила злоба на людей. Це втілення великої Божої любові.

Завершу словами І.Франка: «…любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

Додаток:

ЗIСТАВЛЕННЯ ПОЕМ Т. ШЕВЧЕНКА "КАТЕРИНА" I "НАЙМИЧКА"

I. Змалювання жiнки-покритки - одна з тем у творчостi Т. Шевченка. (Цiй темi поет присвятив багато творiв, бо доля жiнки була йому добре вiдома. З тугою i болем говорив вiн про рiдну матiр, яку "ще молодую - у могилу нужда та праця положила". Важкою була доля i його сестер, якi змушенi були йти в найми.)

II. Спiльне та вiдмiнне в поемах.

1. Напруженiсть вступу у "Наймичцi" i поступове наростання трагiзму в "Катеринi". (Поема "Наймичка" починається прологом, з якого дiзна ємося про велике горе Ганни, про ïï глибокi страждання. Молодиця йде з сином полем i спiває крiзь сльози "Як удова в Дунаєвi синiв поховала". Читач бачить, як тяжко карається Ганна, i переживає, чи не вчинить вона з дитиною так, як спiвається в пiснi. Пiсля такого напруженого вступу автор переходить на спокiйну розповiдь. Поема ж "Катерина" розпочина ється звертанням до читачiв, а потiм iде розповiдь про кохання Катерини, про ïï життя без милого, про народження дитини. А далi - трагiзм i без вихiдне становище дiвчини-покритки.)

2. Наявнiсть лiричних вiдступiв. (Лiричнi вiдступи у поемi "Катерина" можна подiлити на три групи: звернення автора до героïв твору, звернення до читачiв i вiдступи, у яких звучать роздуми про суспiльнi причини нещас тя Катерини, про антигуманнiсть тогочасного ладу. У "Наймичцi" наявнi тiльки вiдступи-роздуми.)

3. Любов Катерини й Ганни до своïх дiтей.

4. Покора та слабкодухiсть Катерини й сила духу Ганни. (Катерина не ви тримує випробувань, якi випали на ïï долю, залишає дитину саму на до розi, а сама накладає на себе руки. Ганна перш за все думає про сина. Вона знаходить сили боротися з обставинами, робить усе, щоб бути по руч iз сином, хоч як це й важко для неï.)

III. Поеми "Катерина" та "Наймичка" в оцiнцi лiтературознавцiв.

(Поема "Наймичка" належить до найбiльших трiумфiв правдивоï штуки й мусить вважатися найкращим доказом великоï генiальностi Шевченка.

/. Франко Поема "Наймичка" є генiальним надбанням вселюдськоï лiтератури.

Емiль Дюран

Ми не знаємо нiчого простiшого i в той же час поетичнiшого вiд його "Наймички".

О. Плещеєв

Обидвi поеми мають спiльне тло суспiльне... Катерина натура проста, пал ка, вразлива... ошукана москалями, вiдiпхнута... Наймичка - натура безмiр но глибша, чуттє у неï... сильне, високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все iнше, заслоняє перед нею весь свiт, заставляє забути про себе саму, вiддати все своє життя не для хвилевоï покути, а для довгоï жертви на користь своєï дитини.

/. Франко.)

Порівняльна характеристика Катерини і Ганни Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства . Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх. В обох творах головна увага зосереджена на переживаннях дівчини-покритки, жінки-матері. У поемі “Наймичка” Шевченко ніби знову повторює історію Катерини, трагедію її нещасливого кохання, але разом з тим розробляє її по-новому. За великим рахунком, обидві описані ним жінки були нещасні, але одна з них все-таки змогла зробити кращою долю свого сина.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/porivnyalna-harakteristika-katerini-i-ganni/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Тема: Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі(Т. Шевченко «У нашім раї на землі »).Наскрізний ліризм творів Шевченка

Вступне слово вчителя.

 Шевченко завжди захоплювався красою жінки, уболівав за її долю, мріяв бачити щасливою. А це бажання було за тих часів майже нездійсненне! Поет згадує свою матір, яку дуже рано «нужда та праця» поклали в могилу, свою няньку – сестру Катерину, яка практично довіку залишалася в кріпачках, сусідку Оксану, що підтримувала його у важкі хвилини( згадайте вірш « Мені тринадцятий минало…» ), але сама стала жертвою розпусника. Тому  так багато в Шевченка творів про жінок і зображує він їх і в  романтичному стилі, і в реалістичному, і в символічно-узагальненому. Ось про це ми будемо говорити на сьогоднішньому  уроці..

 «У нашім раї на землі» (1849)

Обговорення

У творі зображено дві типові долі матері -кріпачки: матері, яка народила дитину в шлюбі, і матері -покритки. Обидві долі трагічні.

Першу матір, яка милується своєю дитиною, не може нею нарадуватися, чекає сумна й тяжка доля, адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на хороше життя: жінка

втрачає дітей, які «розійшлись / На заробітки, в москалі». Вона залишається сама в холодній зимовій хаті, яку нікому протопити.

А як світло й урочисто починалася поезія — з перших рядків в уяві виникає образ Божої Матері з дитиною на руках:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Отже, тональність вірша змінюється: від урочистої й теплої напочатку — до сумної в середині й трагічної в кінці.

У другій частині вірша в образі покритки автор зображує покріпачену, пригноблену Україну (пригадайте подібні жахливі картини в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»): «То покритка попідтинню / З байстрям шкандибає, / Батько й мати одцурались / Й чужі не приймають!!»):

Щоб собак дражнила…

Про зображення знедоленої жінки в Шевченкових поезіях так писав М. Рильський: «Такого полум’яного материнства… і такої жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері».

Тема: Розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту.

Ідея: Возвеличення святості матері, того найціннішого, що є для кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.

Основна думка: «Слово мамо. Великеє, /Найкращеє слово!»

Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями.

• За що ми повинні бути вдячними своїм матерям?

• У чому поет вбачає святість образу матері? («І перед нею помолюся, /Мов перед образом святим /Тієї матері святої, /Що в мир наш бога принесла…»)

• Чим пояснити те, що кожна дитина для матері є її гордістю? («Гордіше самої цариці, /Щоб людям, бачте, показать /Своє добро»)

• Яка доля очікує Йванів, коли вони подорослішають? («І виросли, і розійшлись /На заробітки, в москалі»)

• Чому старість самотньої жінки — це її безпорадність і важке життя? («Наготи /Старої нічим одягти /І витопить зимою хату. /А ти не здужаєш і встати, /Щоб хоч огонь той розвести»)

• Що мав на увазі поет, зазначаючи про матір: «А ти, великомучениця»?

• Яким чином ця поезія Т. Шевченка ідейно пов’язана з іншими його творами? («Села /Минаєш, плачучи вночі /І полем, степом ідучи, /Свого ти сина закриваєш»)

• Чому батьки виганяли своїх дочок з позашлюбною дитиною з дому? Чи було це морально виправданим?

• Чим пояснити зневажливе ставлення людей до жінки-покритки?

• Яку долю буде мати така дитина? («Бо не дійде /До зросту дитина, /Піде собі сліпця водить»)

• У чому поет вбачає трагедію жінки-покритки?

• Над чим змушує поміркувати Тарас Григорович читача своєю поезією?

• Яким же вбачає автор райське життя на землі? 

Вільний мікрофон: «Чи вважаєте ви своє життя раєм?»

 Закріплення вивченого матеріалу 

1. Проведення літературного диктанту

«У нашім раї на землі…»

1. Найкращим на землі, як вважає Т. Шевченко, є:
Мати зі своїм дитяточком малим; 

2. Мати у письменника — це:

 Святий образ; 

3. «…І перед нею помолюся, /Мов перед образом святим» — це
висловлювання стосується:

 Матері; 

4.Жінка-покритка, яку батьки вигнали з хати, залишає рідну
домівку, мов:

З хреста знята; 

5. Про що матиме розповісти покритка своїй дитині, коли та підросте:

Панича лукавого; 

6.Яку долю передрікає поет своїй героїні?

Страждання і смерть.

Підсумок 

Ліризм поезій Шевченка концентрується навкруги змалювання внутрішнього світу. У таких творах життя передається через думки, настої, почуття героя, а в нашому випадку-героїні.Тому такі слова композитори намагються покласти на музику.

16.03.2020
Т. Г.  Шевченко  "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - вивчити фрагмент напам.
Переглянути відео:
http://virvua.info/audiobooks/taras-shevchenko-i-mertvym-i-zhyvym-i-nenarodzhenym/

18.03.2020
Т. Г.  Шевченко  с. 240- 245 повт.  Виконати аналіз "Катерини" (тема, ідея, жанр) - письмово
Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=AvhV3-PWOy4
с. 246- 249 читати, виконати письмовий аналіз твору -  "Наймичка"(тема, ідея, жанр).
 Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=aBbrg7bsPX8